Попередження дитячого травматизму
Весенние прогулки с детьми: правила безопасности
В марте, выходя с ребенком на весеннюю прогулку, не забывайте о правилах безопасности! Ведь под ногами хлюпает каша из снега, льда и воды.
Именно из-за них так не хочется выходить на улицу, тем более с коляской для детей. Но поверьте (и проверьте заодно): там, на улице, такая быстрая синева над головой, такой радостью и упоением наполнен воздух, так приветливо светит солнце… Жизнь прекрасна!
В гололед передвигайтесь медленно, мелкими шажками, переваливаясь с ноги на ногу. Не очень грациозно, зато не упадете!
Старайтесь выбирать наименее скользкое место на тротуаре. Обычно это «краешек» (серединка всегда более накатана). Начали скользить? Идите еще медленнее, по возможности соблюдая равновесие. Кстати, сама коляска создает противовес, главное, чтобы вас не унесло в «кювет» вместе с ней…
Если вы начинаете падать на скользкой улице, старайтесь делать это правильно: прижмите руки к груди, ноги согните в коленях и… заваливайтесь на бок.
Будьте внимательны при переходе проезжей части: перед быстродвижущимся транспортом перебегать дорогу с коляской вообще нельзя, тем более когда скользко и слякотно!
Многое зависит от способности подошвы вашей обуви противостоять скольжению. Качественная зимняя и демисезонная модная обувь не должна скользить, об этом позаботились производители. Исключения — модельные сапожки и ботиночки на высоком или изящно-модном каблуке. Думается, нет смысла надевать такую обувь на прогулку с коляской. Тем самым вы уже процентов на 80 застрахованы от падения.
Самая не скользкая подошва — так называемая «тракторная» из высококачественной резины. Протекторы этих ботинок напоминают зимние шины автомобиля и обеспечивают очень хорошее «сцепление» ботинка со скользкой поверхностью дороги. Самая скользкая — подошва из пластмассы. Учитывайте это, если ваш шустрый 11-месячный малыш уже бегает по мокрым весенним улицам — к сожалению, иногда такая подошва встречается на детских сапожках. Если вам ничем не могут помочь даже в мастерской по ремонту обуви и подошва продолжает скользить, наклейте на подошву и подметку каблука кусочки обычного лейкопластыря или мелкой наждачной бумаги.
Чтобы ноги оставались сухими после «мокрых» прогулок, правильно ухаживайте за обувью. Чистить и мыть сапоги-ботинки нужно сразу же по приходе домой, а не через несколько часов. После того как обувь высохла, обработайте ее специальными влагоустойчивыми пропитками (губки, крем, аэрозоли).
Очнулся — гипс.
И все-таки на скользкой улице вы упали? За маленьких детишек, падающих и скользящих, не стоит очень уж волноваться — природа рассчитала их «ударопрочность», к тому же годовалым грудничкам помогают утепленные многослойные комбинезоны. Гораздо хуже, если падает мама…
При растяжении связок на ноге боль довольно резкая, особенно сразу после падения. Но если через несколько минут вы (или ребенок, поплакав и успокоившись) уже в состоянии идти дальше, аккуратно наступая на поврежденную ногу, — возможно, все обойдется. Хотя ребенка все же лучше показать врачу… А себе наложите холодный компресс (или лед) на больное место, сделайте йодовую сеточку (или, что лучше, намажьте троксевазином) и достаточно туго забинтуйте ногу эластичным бинтом на 1,5-2 часа. Утром не стало легче? Пора идти к травматологу.
При переломе (нарушении целостности кости) или вывихе (нарушении правильного положения кости в суставе) резкая боль и другие пренеприятные ощущения не дадут вам ошибиться в диагнозе! Зафиксировав поврежденную руку или ногу любым способом (используйте шарф, платок, детские варежки на резинке: главное — неподвижность), срочно к врачу! Чтобы добраться до врача без потери сознания от болевого шока, желательна порция знакомой болеутоляющей таблетки. Если все вышеперечисленное относится к ребенку, желательно его «не передвигать» в пространстве. Дождитесь «скорой помощи» или четких рекомендаций от специалистов по «доставке» малыша в травмопункт. Наибольшую оперативность и вместе с тем осторожность необходимо проявлять, если малыш травмировал шею или спину. Немедленно вызывайте «скорую помощь»! Конкретная ситуация может быть разной, но обычно не рекомендуется наклонять, поворачивать, поднимать голову и тело ребенка.
При сотрясении мозга, которое бывает различной степени тяжести, возможны потеря сознания, головокружение, тошнота и рвота, сильная бледность, слабость. У маленьких детей важными симптомами сотрясения мозга (от очень сильного падения на скользкий асфальт или другую твердую поверхность) являются расширение зрачков, резкая сонливость (ребенок играл, затих — и уже спит…) и изменения в поведении. Спокойный малыш становится прямо-таки буйным и неуправляемым. Гиперактивный ребенок вдруг успокаивается, хочет прилечь, посидеть. Если к вышеперечисленному добавляется рвота — сразу везите малыша в детский травмопункт или вызывайте «скорую». После любого удара головы в течение 12-24 часов следите за состоянием малыша, возможна так называемая отсроченная травма.
При подозрении на сотрясение мозга и у детей, и у взрослых медики должны исключить трещины черепной коробки и определить степень сотрясения мозга. Не стоит отказываться от рекомендованных исследований — эхо-энцефалограммы и электроэнцефалограммы. Только специальное обследование поможет выяснить тяжесть состояния здоровья малыша или мамы.
Важно: к сожалению, сотрясения мозга опасны последствиями — хроническими головными болями и мигренями, повышением внутричерепного давления и т.д. Минимизировать последствия вы сможете, четко выполняя назначения врача (в том числе, помимо медикаментозной терапии, режимные моменты — покой, мораторий на просмотр телепередач, отсутствие зрительной нагрузки и т.д.).
Витяг із Закону України «Про боротьбу з тероризмом»
Стаття 1.Визначенняосновнихтермінів
тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у
свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом
захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування
населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи
здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних
дій з метою досягнення злочинних цілей;
терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування
зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за
які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. Уразі,
коли терористичнадіяльністьсупроводжуєтьсявчиненнямзлочинів,
передбаченихстаттями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також
іншимистаттямиКримінального кодексу України,
відповідальність за їхвчиненнянастаєвідповідно до Кримінального
кодексу України.
Стаття 2.Правовіосновиборотьби з терроризмом
Правову основу боротьби з тероризмомстановлятьКонституція
України, Кримінальний кодекс України,
цей Закон, іншізакониУкраїни, Європейськаконвенція про боротьбу
з тероризмом, 1977 р., Міжнароднаконвенція про
боротьбу з бомбовимтероризмом, 1997 р., Міжнародна
конвенція про боротьбу з фінансуваннямтероризму, 1999 р., іншіміжнародні договори України, згода на обов'язковістьякихнадана Верховною Радою України,указані
розпорядження Президента України, постанови та розпорядження
КабінетуМіністрівУкраїни, а такожінші нормативно-правовіакти,
щоприймаються на виконанняЗаконівУкраїни.
Стаття 4.Суб'єктиборотьби з тероризмом
Організаціяборотьби з тероризмом в Україні та забезпечення
їїнеобхідними силами, засобами і ресурсами здійснюютьсяКабінетом
МіністрівУкраїни у межах йогокомпетенції.
Центральніорганивиконавчоївладиберуть участь у боротьбі з
тероризмом у межахсвоєїкомпетенції, визначеної законами та
виданими на їхосновііншими нормативно-правовими актами.
Суб’єктами, якібезпосередньоздійснюютьборотьбу з
тероризмом у межах своєїкомпетенції, є:
Служба безпекиУкраїни, яка є головним органом у
загальнодержавнійсистеміборотьби з терористичноюдіяльністю;
Міністерствовнутрішніх справ України;
Міністерство оборони України;
Державна служба з надзвичайних ситуацій;
Державна прикордонна служба України;
Державна пенітенціарна служба України;
Управління державної охорони України;
Служба зовнішньої розвідки України.
До участі у здійсненні заходів, пов’язаних з попередженням виявлення і припинення терористичної діяльності, залучаються у разі необхідності також:
Міністерство закордонних справ України;
Міністерство охорони здоров’я;
Міністерство палива та енергетики;
Міністерство промислової політики України;
Міністерство транспорту і зв’язку України;
Міністерство фінансів України;
Міністерство екології та природних ресурсів України;
Міністерство аграрної політики України;
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України;
Державна митна служба України;
Державна податкова адміністрація України.
У разі реорганізації або перейменування центральних органів виконавчої влади, перелічених у цій статті, їхні функції у сфері боротьби з тероризмом можуть переходити до їх правонаступників, якщо це передбачено відповідним указом Президента України.
До участі вантитерористичних операціях за рішенням
керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з
дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми
власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.
Координаціюдіяльностісуб'єктів, якізалучаються до боротьби
з тероризмом, здійснюєАнтитерористичний центр приСлужбібезпеки
України.
Стаття 6.Повноваженняіншихсуб'єктів, якізалучаються до
боротьби з терроризмом
Суб'єкти, якізалучаються до боротьби з тероризмом, у межах
своєїкомпетенціїздійснюють заходи щодозапобігання, виявлення і
припиненнятерористичнихактів та злочинівтерористичної
спрямованості; розробляють і реалізуютьпопереджувальні, режимні,
організаційні, виховні та інші заходи; забезпечуютьумови
проведенняантитерористичнихоперацій на об'єктах, що належать до
сфериїхуправління;надаютьвідповіднимпідрозділампід час
проведення таких операційматеріально-технічні та фінансові
засоби, засоби транспорту і зв'язку, медичнеобладнання і
медикаменти, іншізасоби, а такожінформацію, необхідну для
виконаннязавданьщодоборотьби з тероризмом.
Стаття 7.Антитерористичний центр приСлужбібезпекиУкраїниАнтитерористичний центр при СлужбібезпекиУкраїни складається з Міжвідомчоїкоординаційноїкомісії та штабу, а також координаційнихгруп та їхштабів, якістворюються при регіональних органах СлужбибезпекиУкраїни. До складу координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України входять керівники регіональних органів Служби безпеки України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь (управлінь) Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві та Севастополі, регіональних органів та територіальних підрозділів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, відповідних органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, у регіонах, де дислоковано органи охорони державного кордону, підрозділи Управління державної охорони України, - їх керівники, а також представники інших місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій. Стаття 9.Сприяння органам, якіздійснюютьборотьбу з тероризмомОргани державної влади України, органимісцевогосамоврядування, об'єднаннягромадян, організації, їхпосадові особи зобов'язанісприяти органам, якіздійснюютьборотьбу з тероризмом, повідомлятидані, що стали їмвідомі, щодотерористичноїдіяльностіабо будь-яких іншихобставин, інформаціяпроякіможесприятизапобіганню, виявленню і припиненнютерористичноїдіяльності, а також мінімізаціїїїнаслідків. Витяг із Кримінального кодексу України
Стаття 258. Терористичний акт
1. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою -
караютьсяпозбавленнямволі на строк відп'яти до десяти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, -
караютьсяпозбавленнямволі на строк від семи до дванадцятироків.
3. Дії, передбаченічастинамипершоюабо другою цієїстатті, щопризвели до загибелілюдини, -
караютьсяпозбавленнямволінастроквід десяти до п'ятнадцятироківабодовічнимпозбавленнямволі.
Стаття 258-1. Втягнення у вчиненнятерористичного акту
1. Втягнення особи у вчиненнятерористичного акту абопримушування до вчиненнятерористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, абоіззастосуваннямчипогрозоюзастосуваннянасильства–
караєтьсяпозбавленнямволі на строк відтрьох до п'ятироків.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, -
караютьсяпозбавленнямволі на строк відчотирьох до семи років.
Стаття 258-2.Публічнізаклики до вчиненнятерористичного акту
1.Публічнізаклики до вчиненнятерористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами -
караютьсявиправними роботами настрок до двохроківабоарештом на строк до шести місяців, абообмеженнямволі на строк до трьохроків, абопозбавленнямволі на той самийстрок.
2. Ті самі дії, вчинені з використанням засобів масової інформації, -
караютьсяобмеженнямволі на строк до чотирьохроківабопозбавленнямволі на строк до п'ятироків з позбавленням права обійматипевні посади абозайматисяпевноюдіяльністю на строк до трьохроків.
Стаття 258--3.Створеннятерористичноїгрупичитерористичноїорганізації
1. Створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації -
караютьсяпозбавленнямволі на строк від восьми до п'ятнадцятироків.
2. Звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.
Стаття 258-4.Сприяннявчиненнютерористичного акту
1. Вербування, озброєння, навчання особи з метою вчиненнятерористичного акту, а так само використання особи з цією метою -
караютьсяпозбавленнямволі на строк відтрьох до восьми років.
АЛГОРІТМ ДІЙ
посадової особи при отриманні інформації про вчинення
(загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту
- Посадова особа закладу освіти при отриманні інформації про вчинення (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту, підозрілих осіб можливо причетних до підготовки та скоєння терористичного акту негайно доповідає своєму керівництву і через нього (а за відсутністю – через чергового установи або особисто) повідомляє органи УМВС, УДСНСУ, УСБУ в Харківській області (тел. 700-16-61), органи місцевого самоврядування.
У випадку, коли об’єктом терористичного посягання є об’єкт або особи, які знаходяться під юрисдикцією іноземної держави (у т.ч. транспортний засіб з міжнародним захистом, що прямує територією України), про це повідомляються органи місцевої державної влади для подальшого сповіщення ними МЗС України.
- Черговий органу місцевої влади, підприємства або посадова особа, яка приймає повідомлення про теракт, повинні намагатись по можливості уточнити і мати наступні дані:
- джерело отримання інформації;
- час і точне місце події (адреса);
- характер діяння (вибух, погроза вибуху, захоплення заручників чи ін.);
- об’єкт посягання;
- кількість терористів, їх вимоги, озброєння, прикмети чи установчі дані;
- обстановка, що склалась на останній час на об’єкті посягання;
- заходи, які вжиті адміністрацією або присутніми з реагування на подію.
Про прийняте повідомлення та отримані дані черговий або посадова особа негайно сповіщають органи МВС – ДСНС-СБ України, записує час і прізвище особи, яка прийняла повідомлення.
Відсутність повних даних не звільняє посадову особу від термінової доповіді.
- Адміністрація об’єкту посягання з отриманням повідомлення та доведення інформації до правоохоронних органів повинна організувати:
- посилення охорони і пропускного режиму наявними силами;
- терміновий збір керівників і працівників режимних, охоронних, аварійно-рятувальних служб (якщо такі є);
-тимчасове призупинення функціонування об’єкту або його окремих ланок, виведення за його межі вільного персоналу, встановлення осіб, які опинилися у заручниках;
- надання допомоги потерпілим;
- зустріч правоохоронних органів.
ПАМ’ЯТКА
щодо першочергових дій
у разі виявлення ознак вибухового пристрою
або схожих на них предметів
- Характерними ознаками наявності вибухового пристрою можуть бути:
- Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників;
- Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари;
- Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів;
- Наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо;
- Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світло діоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т.ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка);
- Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад – вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т. ін..);
- Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів – закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;
- Наявність стороннього сміття, свіжо оштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення грунту, покриття на газонах, тротуарах, за відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб;
- Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо;
10.Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин
безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту його пересування. У разі, якщо особа намагається безпосередньо застосувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.
Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь-якої дії (торкатися, нахиляти, відкривати, переміщувати, підіймати, перерізати, та ін.).
Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може привести до людських жертв!
В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметів, осіб повідомляти –
за тел. – 102 та 700-30-14 оперативного чергового ГУ МВС України в Харківській області
за тел. 700-16-61; 707-95-25 оперативного чергового УСБ України в Харківській області.
- У разі надходження анонімного повідомлення про підготовку вибуху за телефоном:
- Спробувати з’ясувати у особи, що телефонує, який вибуховий пристрій, де він встановлений і коли повинен спрацювати;
- Не класти трубку на телефонний апарат;
- Повідомити про отримане повідомлення з іншого телефонного апарату до чергової частини органів внутрішніх справ з наданням номеру телефону, на який отримано повідомлення;
- Оглянути зазначене приміщення без евакуації персоналу. У разі невизначеності приміщення – оглянути кімнати, до яких є вільний доступ сторонніх, вміст урн для сміття, меблів, залишених пакунків, підозрілих предметів тощо.
- У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій, необхідно:
- Обмежити доступ до приміщення, організувати його охорону;
- Негайно доповісти безпосередньому керівнику, вказати місце знаходження предмета, час виявлення та особу, яка його виявила;
- Забезпечити інформування чергових підрозділів МВС, СБУ, або МНС України;
4. Безумовно виконувати всі рекомендації спеціалістів – вибухотехніка, у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі, території.
Основні правила безпеки для дітей взимку
Зимові прогулянки завжди приносять малюкам дуже багато радості. Вони ще з осені чекають першого снігу, коли можна зліпити сніговика, пограти в сніжки і звичайно ж покататися на санках.
На жаль зимовий час має і свої мінуси – застуда, удари, переохолодження, обмороження. Цей перелік можна ще продовжити, але …..
Як же убезпечити свого малюка від неприємностей на прогулянці взимку?
У цьому нам допоможуть дуже прості і всім знайомі правила безпеки для дітей взимку. Нагадаємо їх сьогодні ще раз.
Сильний пронизливий вітер і низька температура – це основні фактори ризику для дитини.
Тому малюк повинен знати:
Одягати рукавички, шапку, застібати всі гудзики потрібно ще до виходу на вулицю. Оскільки холодне повітря може проникнути під одежинку;
Періодично заходити в будинок, щоб зігрітися і зняти вологий одяг;
Не можна залишатися на вулиці коли заметіль або дуже сильний мороз і вітер;
Не можна гризти бурульки і є сніг. Оскільки сніг дуже брудний в ньому можуть бути токсичні речовини. Та й чи можна запросто простудитися;
Не можна прикладати язичок до металу;
Потрібно ходити посередині тротуару, подалі від дахів будинків. Адже з даху будинку може впасти велика брила снігу разом з бурульками;
Коли на тротуарі суцільний лід, ходити потрібно маленькими кроками, наступаючи при цьому на всю підошву;
Не можна стоячи кататися на санках, а на лижах і ковзанах кататися потрібно тільки в спеціально відведених місцях;
Якщо на гірці багато дітей, не можна штовхатися й битися. А якщо гірка розташована поруч з дорогою, або поруч багато дерев або паркан, то для гри краще підшукати інше місце;
Сніжки ліпити невеликі, кидати їх не дуже сильно, а кидати в обличчя взагалі заборонено.
Батькам же потрібно подбати:
Одягти яскраву верхній одяг для дитини, яку легко помітити на відстані;
Вибрати для малюка відповідний час для прогулянки, адже взимку темніє дуже швидко. І доводитися повертатися додому тоді, коли на вулиці горять ліхтарі.
Тому, особлива рекомендація, надягати на куртку і на взуття дитини спеціальну светоотражающую смужку. Або можна прикріпити невеликі світловідбиваючі іграшки. Зазвичай вони кріпляться на рюкзак дитини. У темряві така смужка стане помітнішою і водій швидше її побачить. Що особливо важливо, адже швидко зупинити машину на слизькій дорозі практично неможливо;
Слідкуйте за станом снігу, не дозволяйте дітям будувати печери і тунелі зі снігу, який може обвалитися;
Простежте, щоб дитина не грав біля дороги і в зоні роботи снігоприбиральної машини;
Якщо у вас не дуже високий будинок, регулярно очищайте дах від снігу і бурульок, і не дозволяйте дитині самій зривати бурульки з даху.
Це основні правила безпеки для дітей взимку. І виконувати їх зовсім не складно.
НАКАЗ
17.11.2014 № 139
Про додаткові заходи
щодо запобігання дитячому
дорожньо-транспортному травматизму
Упродовж 10 місяців 2014 року сталося 34 дорожньо-транспортних пригоди з учнями і вихованцями навчальних закладів міста, під час яких 31 дитину травмовано, 3 – загинуло. Крім того, протягом останніх п’яти днів під час ДТП загинули 3 учні шкіл міста, з них 2 - під час переходу проїжджої частини дороги. Враховуючи зазначене вище, відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (зі змінами), від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», наказу Департаменту освіти Харківської міської ради від 14.11.2014 № 203 «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму, листа Міністерства освіти і науки України від 16.06.2014 №1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів щодо організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах», також з метою посилення роботи із запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму
НАКАЗУЮ:
- Методисту управління освіти Кустовській Г.М.:
1.1. Посилити контроль за проведенням у підпорядкованих навчальних закладах профілактичної роботи щодо запобігання випадкам травмування учасників навчально-виховного процесу, у тому числі і дорожньо-транспортному травматизму.
Упродовж 2014/2015 навчального року
1.2. Взяти під контроль проведення позапланового інструктажу з учнями та вихованцями підпорядкованих загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів з питань дотримання правил дорожнього руху.
До 21.11.2014
1.3. Тримати під контролем стан проведення у підпорядкованих навчальних закладах вступних, первинних, позапланових, цільових інструктажів з учнями (вихованцями) та реєстрації їх у відповідних журналах.
Постійно
1.4. Інформувати Департамент освіти про виконання наказу від 14.11.2014 № 139.
До 28.11.2014
2. Керівникам навчальних закладів усіх типів і форм власності:
2.1. Забезпечити проведення додаткових заходів щодо запобігання випадкам травмування учасників навчально-виховного процесу, у тому числі і дорожньо-транспортному травматизму.
Упродовж 2014/2015 навчального року
2.2. Забезпечити проведення позапланового інструктажу з учнями з питань дотримання правил дорожнього руху.
До 20.11.2014
2.3. Тримати під контролем питання щодо проведення з учнями (вихованцями) вступних, первинних, позапланових, цільових інструктажів та реєстрації їх у відповідних журналах.
Упродовж 2014/2015 навчального року
2.4. Інформувати управління освіти про виконання цього наказу.
До 26.11.2014
3. Завідувачу лабораторії комп’ютерних технологій в освіті Михайленку О.С. розмістити цей наказ на сайті управління освіти.
До 20.11.2014
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника управління освіти Попову В.І.
Начальник управління освіти О.В. Гресь
НАКАЗ
20.11.2014 № 56
Про додаткові заходи
щодо запобігання дитячому
дорожньо-транспортному травматизму
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (зі змінами), від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», наказу Департаменту освіти Харківської міської ради від 14.11.2014 № 203 «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму, листа Міністерства освіти і науки України від 16.06.2014 №1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів щодо організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах», наказу управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму» від 17.11.2014 №139,а також з метою посилення роботи із запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму
НАКАЗУЮ:
- Вихователю – методисту Черкашиній Н.І.:
1.1. Посилити контроль за проведенням вихователями усіх вікових груп профілактичної роботи щодо запобігання випадкам травмування учасників навчально-виховного процесу, у тому числі і дорожньо-транспортному травматизму.
Упродовж 2014/2015 навчального року
1.2. Взяти під контроль проведення бесід з питань дотримання правил дорожнього руху з батьками та вихованцями закладу.
До 21.11.2014
1.3. Тримати під контролем стан проведення вступних, первинних, позапланових, цільових інструктажів з вихователями закладу та реєстрації їх у відповідних журналах.
Постійно
1.4. Розмістити цей наказ на сайті дошкільного закладу.
До 20.11.2014
2. Вихователям та працівникам навчального закладу:
2.1. Забезпечити проведення додаткових заходів щодо запобігання випадкам травмування учасників навчально-виховного процесу, у тому числі і дорожньо-транспортному травматизму.
Упродовж 2014/2015 навчального року
2.2. Тримати під контролем питання щодо проведення з вихованцями закладу бесід, занять щодо запобігання випадкам травмування, у тому числі і дорожньо-транспортному травматизму.
Упродовж 2014/2015 навчального року
3. Контроль за виконанням цього наказу покладаю на себе.
Завідувач Л.І.Шепельова
Правила безопасности для детей
Оставляя ребенка дома, мы всегда волнуемся и переживаем. Для безопасности малыша и собственного спокойствия можете прикрепить на видном месте «Правила безопасности для детей». Хорошо, если список нужных телефонов всегда под рукой.
Звонить:
01 - если в доме случится пожар
02 - если в квартиру ломятся посторонние
03 - если с кем-то из близких людей случилось несчастье или ты сам получил сильную травму
04 - если почувствовал запах газа
Один дома:
- если ты остался один дома, не открывай дверь никому, даже если это твои соседи
- если тебе говорят, что ты заливаешь соседей снизу, скажи, что сейчас к ним придут, а сам проверь, нет ли воды на полу в ванной, туалете, на кухне, позвони родителям или родственникам, живущим поблизости, и пусть они сходят к соседям
- если родителей не оказалось на рабочем месте, попроси, чтобы их разыскали и они срочно перезвонили тебе домой
- если человек за дверью представился знакомым твоих родителей или работником Жилиной конторы, милиции, почты, попроси зайти позже, назвав время прихода родителей. Если пришедший человек говорит, что пришла срочная телеграмма, попроси ее зачитать, но дверь не открывай.
- если посторонний попросит тебя открыть дверь, потому что ему нужно срочно куда-то позвонить, узнай у него телефон и позвони сам или объясни, где есть ближайший телефон, но дверь не открывай. Если он попросит попить, укажи ближайший киоск или магазин, где можно купить воды.
- если ты ждешь кого-то, прежде чем открыть дверь, посмотри в глазок и спроси: «Кто там?». Никогда не открывай на ответ «Я!». Попроси человека назвать себя, даже если тебе показалось, что ты узнал его по голосу, фигуре или одежде, увиденной в глазок.
- если в дверь позвонили нежданные гости, не открывай, попроси зайти позже, а сам тут же перезвони родителям и попроси их прийти домой.
- если кто-то за дверью просит тебя открыть или спрашивает, один ли ты дома, ответь, что ты не один, но папа спит, и предложи ему зайти позже или оставить свой телефон.
- если звонит телефон и звонящий спрашивает, один ли ты дома, отвечай, что нет, просто кто-то из взрослых спит или находится в ванной.
- если звонящий говорит, что он друг твоих родителей и просит тебя назвать адрес, попроси перезвонить позже.
Ситуация:
- если посторонние люди ломают дверь квартиры, звони в милицию по 02, родителям, а если телефона нет или он не работает, выйди на балкон или открой окно и громко кричи «Пожар!». На это слово люди всегда откликаются.
- Если ты открыл дверь, а за ней оказались неизвестные тебе люди, тут же захлопни дверь. Если же им удастся сунуть в дверь ногу, урони на нее гирю или другой тяжелый предмет, который заранее приготовлен для такого случая.
- Если в твой дом пришли люди и напали на твоих родителей, не пытайся бороться с ними. Выбегай из квартиры и зови на помощь людей (соседей, прохожих). Лучше всего при этом громко кричать «Пожар!»
В подъезде:
- если ты ждешь лифт, встань так, чтобы за спиной у тебя была стена. Никогда не заходи в лифт с незнакомыми людьми.
- если около твоей квартиры стоит посторонний, не подходи к нему, пройди дальше и позвони соседям. Когда они откроют, попроси их помощи.
- если ты пришел домой, а дверь в квартиру оказалась незапертой, не заходи, пойди к соседям и от них позвони домой. Если трубку не снимают, вызывай милицию по 02.
Уходя из дома:
- Если ты уходишь из дома, оставь родителям записку, куда и с кем ты пошел, где искать тебя и во сколько ты вернешься.
- если ты задерживаешься, позвони родителям и предупреди их
- если ты договорился где-то встретиться с родителями, ни в коем случае не уходи с назначенного места, даже если к тебе будут подходить посторонние люди и предлагать свою помощь в розыске родителей или уверять, что это они их прислали. Уверенно отвечай: «Мы договорились встретиться здесь!»
На улице:
- Не играй вблизи стоящих автомашин, дорог, подвалов и на чердаках.
- Если к тебе подошли незнакомые люди и говорят, что их прислали твои родители и просили, чтобы ты отвел их к себе домой, откажись, скажи, что тебя не предупреждали.
- Если к тебе подошли посторонние и спрашивают, как пройти или проехать, объясни на словах или нарисуй схему, но ни в коем случае не провожай их, даже если тебе это по пути или тебя предлагают подвезти на машине.
- Если незнакомые мужчина и женщина предлагают тебе пойти с ними что-то посмотреть, или сделать кинопробу, а то и поучаствовать в киносъемке, или заработать, откажись или спроси, куда для этого тебе следует прийти с родителями.
- Если к тебе подходит незнакомец и предлагает пойти с ним, обещая за это что-то, откажись, а вечером расскажи родителям.
- Если тебя пытаются увести насильно, громко кричи: «Это не мои родители, я их не знаю! Меня зовут….Мой телефон….Позвоните родителям!»
Рассказывай родителям обо всем, что произошло за день, о людях, которые приходили или звонили в их отсутствие или которых ты видел у дверей квартиры.
Инородные тела в организме ребенка. Первая помощь
Безопасность. Первая помощь
АВТОР: Конотопская Татьяна
Нередки случаи, когда дети получают травмы, находясь дома. В большинстве случаев родители могут предотвратить такие неприятности.
Например, очень рискованно играть маленьким деткам с различными бусинами, стеклянными шариками, конструкторами, содержащими мелкие детали и т. п. Осторожно следует относиться к употреблению ребенком леденцов, семечек и других мелких продуктов. Помните, что малышу достаточно одной секунды, чтобы поперхнуться засунутой в ротик мелкой деталью. Как и большинство травм, удушение, которое может наступить, вследствие попадания инородного тела в дыхательные пути, лучше предупредить.
Но если все же это произошло, не теряйте самообладания, а быстро оказывайте первую неотложную помощь. Ведь от точных действий родителей может зависеть жизнь малыша.
Итак, признаки удушения:
• Ребенок не может издать ни единого звука;
• Лицо малыша сначала краснеет, потом синеет;
• Ребенок может потерять сознание.
Ваши действия.
Если вы имеете дело с малышом, то
1) Сядьте на стул или опуститесь на одно колено. Положите ребенка на колено так, чтобы его голова была опущена вниз, а грудь и животик находились у вас на вытянутой руке, которая его поддерживает.
2) Ударьте его между лопаток четыре раза. Старайтесь, чтоб удар был не слишком сильным и не слишком слабым.
3) Если застрявший предмет начнет двигаться, будьте очень осторожны, когда пальцем станете доставать его изо рта ребенка. В такой момент возникает риск протолкнуть инородное тело еще дальше.
4) Если удары по спине не помогают, проделайте нажатие на живот таким образом:
• Положите малыша на жесткую поверхность на спину, откиньте его голову назад, подбородок поднимите;
• два пальца одной руки положите ребенку на верхнюю часть живота, где сходятся ребра, и быстро надавите вглубь и вверх. Движение должно быть достаточно сильным, чтоб удалить посторонний предмет;
• если первого раза окажется недостаточно, то проводите прием до четырех раз.
Помощь детям постарше:
1) Сядьте в кресло и посадите ребенка на колени, опустив его голову вниз. Либо встаньте на одно колено, положив ребенка на второе.
2) Одной рукой поддерживайте ребенка под грудь, а другой ударьте четыре раза между лопаток.
3) Если удары по спине не помогают, то посадите ребенка себе на колени, одну свою руку положив ему на живот. Сожмите эту руку в кулак, упираясь той внутренней стороной, где находиться большой палец, в середину его живота, а другой рукой держите ребенка за спину. Быстро надавите кулаком на живот немного вверх и как можно глубже. Движение должно быть сильным, чтобы вытолкнуть застрявший предмет. Повторите нажатия до четырех раз.
Если ребенок потерял сознание.
1) вызывайте «скорую помощь»;
2) положите ребенка на спину, откиньте его голову назад, чтобы дыхательные пути открылись как можно больше, и начинайте делать искусственное дыхание «рот в рот», если малыш не дышит;
Как сделать искусственное дыхание:
• никогда не делайте искусственное дыхание человеку, который дышит самостоятельно;
• удерживайте подбородок в вертикальном положении – тогда дыхательные пути останутся открытыми;
• у ребенка лицо маленькое, поэтому вы можете вдувать воздух через нос и рот одновременно;
• не используйте всю силу своих легких – легкие малыша не смогут вместить весь объем вашего выдоха;
• После выдоха отнимите губы и дайте возможность воздуху выйти из легких ребенка. В это время сами сделайте вдох;
• Снова выдохните воздух в рот и нос ребенка;
• При искусственном дыхании малышу, ваше дыхание должно быть короче, чем обычно.
3) Если воздух не проходит в легкие ребенка, то повторите удары между лопаток и нажатия на живот;
4) Продолжайте делать искусственное дыхание и другие приемы до приезда врачей.
Подведем итоги. Как видите, спасать ребенка дело тяжелое и ответственное, поэтому постарайтесь избегать факторов риска. А именно:
• Следите, чтоб малыш не играл с мелкими предметами, которые он мог бы положить себе в рот или нечаянно вдохнуть;
• Детям до семи лет не давайте леденцы, орехи, семечки и т.п.
• Запрещайте ребенку играть с веревками и шнурками, которые он может нечаянно намотать себе на шею и задохнуться;
• Пресекайте игры с полиэтиленовыми пакетами.
И еще немного о мелких предметах. Маленькие дети часто запихивают небольшие бусины, пуговицы, бумажные шарики, семечки и т. п. себе в носик или ушко. Важно, чтобы, пытаясь вытащить постороннее тело из носа, вы не протолкнули его еще глубже.
Итак, ваши действия при попадании инородного тела в нос:
• Мягкий предмет попробуйте вытащить пинцетом с тонкими губками;
• Попробуйте заставить малыша чихнуть.
• Ребенка постарше можно попросить резко выдохнуть носом. Не просите об этом малыша, вместо резкого выдоха он может начать втягивать воздух в себя.
• Если ваши действия не увенчались успехом, обратитесь к отоларингологу.
Если малыш засунул что-то в носик и ничего вам не сказал, то через несколько дней после попадания инородного тела, из носа появятся зловонные выделения, смешанные с кровью. В этом случае срочно обратитесь к врачу-лору.
Если вы видите, что ребенок ковыряет в ушке или начал жаловаться на боли, значит, ему в ухо мог попасть посторонний предмет. Не пытайтесь доставать его сами, если только предмет не выглядывает из ушка. Обратитесь к отоларингологу.
Помните, ваша внимательность – залог здоровья ребенка!
Правила поведінки на льоду
Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.
Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .
Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.
Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.
Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.
Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!
Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.
Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді
У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.
У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:
не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
клич на допомогу;
намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.
Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:
покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.
Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:
крикни, що ти йдеш на допомогу;
наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.
Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!
Безопасность. Первая помощь
Каждый, кто видит гуляющего на улице розовощекого карапуза невольно улыбается. Ведь румянец (только не аллергический!) – это признак здоровья. А, как известно, свежий воздух - одна из многих составляющих, которые помогают поддерживать организм ребенка в форме. И потому практически в любую погоду большинство мамочек отправляется со своими детками на прогулку.
На улице внимание мамы должно возрастать во много раз. Ведь вы не можете обезопасить малыша, собрав весь мусор на детской площадке или истребив всех насекомых в ближайшем лесу. Поэтому, гуляя с малышом, вы должны быть готовы не только к веселому время провождению, но и к неприятным неожиданностям.
Зима... Падают изумительно правильные снежинки. Переливается самоцветами снежок под лучами солнца. Мороз расписывает окна домов и щечки малышей. Вокруг санки, коньки и ...ушибы, вывихи, переломы.
Если после падения или удара у вашего малыша появляются боль, припухлость, изменяется цвет кожи – это может быть ушиб. Ушиб – повреждение мягких тканей без нарушения кожного покрова.
Ваши действия:
• Прежде всего, успокойте ребенка;
• Если на месте ушиба имеются ссадины, смажьте их раствором йода или зеленки;
• К месту ушиба приложите пузырь со льдом, полиэтиленовый пакет со снегом или полотенце, смоченное в холодной воде. Холод прикладывают на 15 – 20 мин.
• На ушибленные руки или ноги накладывают тугую повязку (после наложения повязки обязательно контролируйте состояние рук и ног, следите, чтоб не появились отеки и синюшность);
• В течение двух суток ушибы лечат покоем, ограничением движения;
• На третьи сутки можно начинать прогревание места ушиба, втирание рассасывающих мазей (например, гепариновой, «троксевазин»).
Может случится так, что, поскользнувшись и ударившись, малыш может получить еще и растяжение. Наличие такой травмы устанавливает врач. Если ребенок получил растяжение в области лодыжки, уложите его примерно на полчаса и положите больную ногу на подушку. Благодаря этому внутреннее кровотечение и отек будут минимальными. Если все же сустав распух, проконсультируйтесь с доктором, поскольку, в этом месте мог возникнуть перелом или трещина в кости.
При растяжении коленных связок ребенка нужно обязательно показать врачу, так как запущенная травма суставной сумки может впоследствии многие годы доставлять ребенку неприятности.
Итак, любое растяжение связок, при котором сустав опухает и болит, должно стать поводом для консультации с доктором. Возможно, диагностируя травму самостоятельно, вы пропустите вывих.
Вывих – это полное смещение суставных поверхностей костей, вызывающее нарушение функции сустава. Вы можете подозревать у ребенка вывих, если он чувствует:
• Боль
• Вынужденное положение конечности
• Ограничение активных и пассивных движений в поврежденном суставе
• Отек мягких тканей в области сустава.
Первая помощь при вывихах:
• Необходимо обеспечить полный покой и неподвижность поврежденной конечности:
- руку подвешивают на косынке либо прибинтовывают к туловищу в положении, вызывающем наименьшую болезненность;
- на ногу накладывают шину или прибинтовывают больную ногу к здоровой.
• После проведения выше изложенных процедур, ребенка следует отвезти в травмпункт. Не пытайтесь вправлять вывих самостоятельно. Это не только увеличит страдания малыша, но и может привести к осложнениям, затянуть лечение и неблагоприятно отразится на восстановлении функций суставов.
Чтобы поддержать малыша и уберечь его от падения, мамочки, естественно, крепко держат его за ручку. Многие из нас не раз наблюдали такую картину: карапуз уверенно топает, поддерживаемый мамой. Вдруг он поскальзывается, и мама резко поднимает его вверх, заставляя висеть на вытянутой ручке. Любящая родительница забывает о слабости связочно-мышечного аппарата ребенка и иногда совершенно не подозревает, что, спасая малыша от падения, она может его травмировать. Одна из самых распространенных травм у маленьких деток - подвывих головки лучевой кисти, она еще называется «вывихом от вытягивания». Возникает, когда мать вытягивает ручку ребенка вперед и вверх. При этом иногда бывает, слышен щелчок. После травмы малышу трудно двигать рукой, он держит ее в слегка согнутом состоянии. Вправляет руку травматолог. Итак, помните: не вытягивайте ребенка за ручки. Внимательно следите за малышом во время одевания кофточек, свитерочков и т. п. Осторожно поддерживайте его на прогулке. Если малыш ходит еще не слишком уверенно, возможно, лучше воспользоваться специальными вожжами, которые хорошо фиксируются на туловище карапуза.
Каждая мама должна помнить, что у взрослых кости скелета более хрупкие, чем у детей, и при неловких движениях они часто ломаются. Для детей более характерно расщепление кости: примерно так происходит, когда вы сгибаете гибкий прутик. Кроме того, обычно кость ломается у самого конца, поскольку в этом месте происходит ее основной рост. Серьезный перелом обычно угадывается на глаз. Но во многих случаях конечность в месте перелома никак не деформирована. Например, сломанная лодыжка выглядит прямой, хотя ребенок чувствует боль, а травмированная область опухает. Через несколько часов появляется обширный синяк. Лишь доктор с помощью рентгена может отличить перелом от сильного растяжения. При падении на спину возможен незначительный перелом позвонка. Снаружи ничего незаметно, но ребенок жалуется на боль при наклонах вперед. Боль также появляется на бегу и при прыжках. В общем, главными признаками перелома можно считать продолжающуюся боль, отек и обширный синяк в поврежденном месте.
При подозрении на перелом необходимо создать щадящий режим для травмированной конечности. Главное – обеспечить неподвижность больного места. Если это можно сделать без дополнительных средств, оставьте ребенка в спокойной позе дожидаться врача. Если человек с серьезной травмой не может двигаться и вынужден находиться на холоде, укройте его одеялами или дополнительной одеждой. Кроме того, аккуратно постелите одеяло под него.
Помощь при переломе руки:
• Посадите ребенка так, чтобы сломанная рука свисала под определенным углом. Она должна быть согнута в локте напротив груди и зафиксирована с помощью пращи или косынки.
• Прибинтуйте руку на груди широким бинтом, наложенным поверх пращи выше локтя, но не заденьте место перелома.
• Все узлы должны быть завязаны там, где рука не травмирована.
• Такой способ наложения повязки применяется в случаях переломов ключицы, запястья и всех трех больших костей рук.
Помощь при переломе ноги:
• Положите ребенка так, чтоб сломанная нога лежала неподвижно и поддерживалась выше и ниже локтя.
• Положите что-нибудь между ногами, чтобы сравнять естественные изгибы.
• Осторожно прибинтуйте широким бинтом или полоской ткани сломанную ногу к здоровой, стараясь не задеть повязкой участок возможного перелома. Это делается для того, чтоб обездвижить травмированную ногу как можно больше, снизить боль и свести к минимуму риск дальнейших повреждений нервных окончаний и кровеносных сосудов.
• Вызовите «скорую помощь»
Помощь при травмах позвоночника и шеи:
Если у вас возникло подозрение, что ребенок повредил шею или позвоночник, не позволяйте ему двигаться и не трогайте его сами, а срочно вызывайте «скорую помощь». Любое движение может привести к серьезным осложнениям, результатом которых может стать даже паралич.
Будьте внимательны и ваши прогулки станут для малыша настоящим праздником.
Кожний з вас бажає бачити свою дитину здоровішою і непошкоджену. І
кожний певен, що його кмітливе маля під колесами автомобіля вже точно не
опиниться. Але якщо дитина вчасно не прийшла додому, батьки починають
хвилюватися: «чи все гаразд?», придумуючи різні варіанти розвитку подій,
нервово дзвонячи друзям і знайомим, з якими, можливо перебуває їхнє
дитя. Тільки б нічого не трапилося! Це споконвічний людський острах
випадку в наш час і обґрунтований він тим, що от уже кілька десятків
років нещасні випадки, як загроза здоров'ю й життю дитини, випереджають
хвороби.
У родині не жалкують часу на те, щоб пограти з дитиною,
погуляти, навчити читати або малювати, відправити його в спортивні
секції, у всілякі кружки, але рідко знаходять п'ять хвилин у день,
півгодини в тиждень, щоб навчити дитину уникати нещасного випадку,
особливо на вулиці.
Досить вивчити "історії хвороб" дітей, що
постраждали від травм, отриманих у результаті дорожньо-транспортної
пригоди, поговорити з лікарем — хірургом або травматологом, щоб
зрозуміти просту істину: З кожних двадцяти випадків дев'ятнадцять,
виявляється, типові, - часто повторюються, виникають у тих самих
стандартних ситуаціях, число яких не так уже велике. Ситуації ці можна
знати, а поведінці в них — навчити. А виходить, нещастя можна запобігти!
Головним у вихованні законослухняного громадянина ( у тому числі і як
учасника дорожнього руху) для батьків повинен бути принцип «Роби, як я».
Щоб дитина не порушувала Правила дорожнього руху, вона повинна не
просто їх знати - у неї повинна сформуватися навичка безпечної поведінки
на дорозі. Навіть якщо ви спізнюєтеся, однаково переходьте дорогу там,
де це дозволене Правилами; у власному автомобілі дотримуйтеся
швидкісного режиму; пристібайтеся ременями безпеки й не дозволяйте
перебувати дітям до 12 років на передньому сидінні. Наочний приклад
батьків буде куди ефективніше, ніж сотні разів повторені слова «не ходи
на червоне світло».
Вчасно навчайте дітей умінням орієнтуватися в
дорожній ситуації, виховуйте потребу бути дисциплінованими на вулиці,
обережними й уважними! Знайте, якщо Ви порушуєте Правила дорожнього
руху, ваша дитина буде діяти так само!
Помніть, що ви стаєте
учасником дорожнього руху не із проїзної частини вулиць, а /uploads/editor/170/39075/sitepage_32/images/2.jpgbull; БольCenter із тротуару.
Тому відправляючись у школу з малям, поясніть йому, що потрібно бути
уважним з перших же кроків, виходячи з під'їзду будинку. Пройдіть із ним
увесь шлях і намагайтеся показувати найнебезпечніші ділянки на дорозі.
Укажіть на небезпеці, які виникають при посадці в суспільний транспорт
і, особливо, при виході з автобуса або тролейбуса.
Навчить своїх дітей правилам безпечного переходу проїзної частини дороги!
Разом обговорюйте найбільш безпечні шляхи руху, щодня нагадуйте дитині: ПЕРШ НІЖ ПЕРЕЙТИ ДОРОГУ - ПЕРЕКОНАЙСЯ В БЕЗПЕЦІ!
Поясніть дитині, що зупинити автомобіль відразу - неможливо!
Навчить дітей тому, що переходити дорогу з-за стоячого транспорту небезпечно для життя! Учите передбачити сховану небезпеки!
Щоб правильно вибудувати процес навчання, необхідно враховувати психологічні й вікові особливості дітей.
Психологічні особливості дітей.
–
У маляти дошкільного віку звужене поле зору. Тому він не може навіть
приблизно /pвизначити відстань до автомобіля, що наближається. А
зрозуміти, з якою швидкістю він рухається, здатний не кожний школяр.
–
Навіть якщо дитина дивиться на автомобіль, це зовсім не виходить, що
він його бачить. Захоплений власними думками, переживаннями, часто він
просто не помічає транспортний засіб.
– У перехідному віці виникають
інші труднощі: підліткові властива зневага небезпекою. Він певен, що з
ним не відбудеться те, що трапляється з іншими. І, не дивлячись по
сторонах, без остраху виходить на дорогу.
– А малята в дошкільному й
молодшому шкільному віці взагалі не сприймають автомобіль як погрозу.
Для них яка-небудь іграшка, м'яч набагато важливіше здоров'я й життя.
Тому існує правило: якщо на дорогу викотився м'яч - чекай дитину.
Потреба дітей у русі в цьому віці, яка переважає над обережністю,
прагнення грати в будь-яких ситуаціях, невміння швидке оцінити
обстановку або прийняти правильне рішення, недостатні знання про джерела
підвищеної небезпеки можуть привести до сумних наслідків.
Усі ми
живемо в суспільстві, де треба дотримувати певних норм і правила
поведінки в дорожньо-транспортній обстановці. Найчастіше винуватцями
дорожньо-транспортних випадків є самі діти, які грають поблизу доріг,
переходять вулицю в невстановлених місцях, неправильно здійснюють
посадку в маршрутні транспортні засоби й висадження з них. Але варто
звернути увагу на те, що діти – це особлива категорія пішоходів і
пасажирів. Їх не можна міряти тими ж категоріями, що й дорослих, адже
для них дослівне трактування Правил дорожнього руху неприйнятне, а
нормативний виклад обов'язків пішоходів і пасажирів на недоступній для
них дорожній лексиці, що вимагає від дошкільників абстрактного мислення,
утрудняє процес навчання й виховання.
От чому із самого раннього
віку необхідно вчити дітей безпечній поведінці на вулицях, дорогах, у
транспорті й Правилам дорожнього руху, вибираючи найбільш підходящі для
того або іншого віку форми й методи навчання. У цьому повинні брати
участь і батьки, і дошкільні установи, а надалі, звичайно ж, школа й
інші освітні установи.
У процесі навчання дітей правилам дорожнього
руху, основне завдання батьків і педагогів — сформувати три основні
навички поведінки, які допоможуть дитині зорієнтуватися в дорожніх
ситуаціях.
Навичка зосередження уваги – це межа, перед якою необхідно
зупинятися, витримувати паузу, для психологічного перемикання у зв'язку
з переходом у небезпечну зону, а також для адекватної оцінки обстановки
не тільки очами, але й думками.
Навичка спостереження – дитина
повинна бачити предмети, що оточують її, як рухливі (автомобілі, що
рухаються по дорозі) так і нерухливі (автомобілі, що стоять на узбіччі, в
кущах і т.д.), що закривають огляд проїзної частини й сприймати їх як
потенційну небезпеку.
Навичка самоконтролю – ступаючи на проїзну
частину поспіх і хвилювання необхідно залишити на тротуарі, дотримувати
повного спокою й не відволікатися ні на що ті кілька хвилин, які
потрібні для переходу дороги.
Шановні батьки!
Суспільство вкрай стурбоване станом травмування та загибелі дітей. За
статистичними даними щорічно гине величезна кількість дітей в наслідок
аварій, утоплення, удушення, у вогні. Лише вдумайтеся:в середньому
щодня в нашій країні через нещасні випадки гине чотири дитини, щотижня
– одна школа втрачає клас дітей, щороку, в мирний час – країна втрачає
півтори тисячі юних громадян! Нещастя стається саме тоді, коли діти
залишаються напризволяще, де небезпека чатує на кожному кроці: вдома –
коли працюють електропобутові прилади та є вільний доступ до сірників
та запальничок, вибухонебезпечних предметів, хімічних речовин; на
вулиці – в умовах стрімкого потоку транспорту; під час відпочинку у
лісі, горах, біля водойм. Діти стають заручниками обставин, а їх
легковажне ставлення до вогню, води, незнання елементарних правил
безпеки часто є першопричинами сумних та трагічних наслідків. Шановні
батьки! Звертаємося до Вас з проханням: не залишайте дітей без нагляду,
дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей! Навчайте їх культури
поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з
вогнем, водою, газовими та електричними приладами, різного виду
небезпечними речовинами та предметами. Пам’ятайте: безпека ваших дітей
залежить тільки від вас самих! Сподіваємося, що тільки у співпраці ми
зможемо вирішити основну проблему людства – збереження найціннішого
скарбу – життя!
width=/p
691p
br /
/tablehttp://www.liveinternet.ru/click;klasnaocinka/table 31script type=